Смирення – це такий ступінь присвячення, коли ви не чекаєте ні від кого визнання. Смиренна людина не бажає для себе особливих умов і не чекає багато від інших, тому до неї не приходить розчарування. Вона не відчуває, що її чогось позбавили, не приймає похвали, не намагається прославитись. Вона діє, маючи мотив служіння і просто відчуваючи себе інструментом для здійснення цього завдання. Чим менше его, тим більше успіху. Его закриває інтелект на замок. Смирення – це ключ до цього замка. Наскільки інтелект смиренний, настільки він творчий і здатен творити нове. Смиренна людина готова вчитись.

Смирення звільнює від самообману. Смирення дає силу усвідомлення, завдяки якій і відбувається перетворення. Людина за секунду може визнати помилку – "я не правий" і швидко все виправити. Коли є смирення , є чесність. Смирення допомагає почути голос сумління і слухатись його. Гординя – це причина почуття образи. Смирення – щит, який охороняє нас. Бути смиренним – не означає стати підлеглим, це означає зберігати гідність. Великі і мудрі люди смиренні. Вони подібні до дерева з плодами, яке схиляється і дарує свою тінь та плоди кожному подорожньому. Смиренна людина ніколи не відчуває, що схиляється перед іншими.

Смирення допомагає чути і сприймати те, що кажуть інші: і старші, і рівні, і молодші. Завдяки смиренню людина готова до співробітництва, тому у неї складаються гарні стосунки з усіма. Смиренна людина легко одержує любов і повагу від всіх. Чим більше смирення, тим вищі досягнення. Розуміння, що ще багато чому є вчитись, робить людину смиренною.