Невтомність пов’язана не стільки з тілом, скільки зі станом духу. Звичайно, у тіла є межі можливостей, однак сильна душа може подолати їх у момент потреби і не відчувати себе вичерпаною. Бути невтомним – означає ніколи не допускати внутрішньої спустошеності, підтримувати відчуття яскравості, різноманітності і краси життя, особливо – любов.

Любов – це велика сила, яка дозволяє людині зробити неможливе можливим. Робота, яка виконується з любов'ю, - джерело радості і задоволення: вона не викликає стресу і втоми. Коли душа сповнена любові, її не втомлює товариство людей. Така душа завжди дарує і не втомлюється допомагати іншим.

Щоб залишатись невтомним, виконуючи завдання, відстороніться від фізичного плану і подивіться, що відбувається на духовному плані. Подумайте про результат, про те, що принесе це в майбутньому, нагадайте собі про мету, подивіться на досягнення, які ви вже маєте.

Це дає нові сили. Усвідомлення важливості того, що ви робите, підтримує інтерес. Втомлює одноманітність і монотонність. Освіжайтесь, вносьте новизну у своє ставлення, у спосіб виконання.

Пусте і марне теж приносить втому. Іноді необхідно поглянути збоку і вирішити, чи варто витрачати свою енергію і час на ці дії. Коли ви робите щось корисне, ви накопичуєте силу і благословення від інших. Це робить вас невтомним.