Метафорично душу можна порівняти з мешканцем дому або храму, тобто фізичного тіла. Тіло – це дім для душі. И хоч сама душа не є домом, вона все ж відповідає за його стан, облаштування й атмосферу в домі. Так, кожна душа несе відповідальність за свій дім. Адже в ньому доводиться проводити так багато часу! Якщо тримати його в чистоті й піклуватись про нього, то можна жити в комфорті, з усіма зручностями.
Всередину дому може проникнути багато всякого сміття – в основному, воно проникає через органи чуття: очі, вуха… Сміттям може бути якась порожня інформація, якісь зовнішні речі, які заводять мене в пастку безкінечних бажань, і я накопичую всередині негативні реакції. Сміття затуманює мою свідомість, уводить мене від істини.
Якщо розвивати цю метафору, то можна порівняти ніс з парадними дверима: це найперша частина мого тіла, яка стикається з оточенням. Якщо дме холодний вітер, а я не знаю, як захистити себе, то я застуджуюсь. Цим «холодним вітром» може бути будь-яка неприємна для мене інформація.
Якщо не усвідомлювати себе душею, яка живе в тілі, то може виникнути байдужість до тіла або навіть зневага до нього. Ототожнюючи себе з тілом, душа не здатна піклуватись про нього як слід.
Якщо мій дім міцний, чистий й комфортний, то мені легко ділитись позитивними якостями з іншими. Коли я дивлюсь на світ, то мій погляд сповнений умиротворенням та доброзичливістю. В моїх очах світиться також мудрість. Коли я усвідомлюю себе душею, то й на інших я дивлюсь так само, тоді замість заздрості або суперництва народжується відчуття єдності сім`ї людей.
Зазвичай на фізичному рівні ми складаємо уявлення про іншу людину на основі першого враження – ми «скануємо» її зовнішній вигляд, звертаючи увагу на вік, стать, привабливість, національність та інше. Часто за зовнішніми ознаками ми визначаємо особистість людини.
При усвідомленні себе душею моє ставлення до людей змінюється. Дивлячись на них, я дивлюсь на душі й бачу в них своїх братів. Кожна душа – яскрава зірка, живе світло, яке освітлює той чи інший дім. Наш вічний зв`язок душ відразу ж стає помітним, в наших стосунках виявляються чесність, толерантність й товариськість.