«Бог є Любов…» Ми часто чуємо ці слова, хоч кожне з них несе свої асоціації та ідеї. Для багатьох людей слово «Бог» пов`язане з різними релігіями та включає роз`єднаність, незгоду, конфлікти, нетерпимість і навіть війни. Деякі навіть не хочуть говорити про Бога з-за страху перед можливими суперечками. А з чим асоціюється слово «любов»? Споріднена душа, романтичні стосунки, весілля, сім`я або ж навпаки – розбите серце, ревнощі, зрада… В обох випадках істинне значення слів майже повністю втрачене.

У любові багато облич. Турбота та жалість, терпіння й доброта, повага й оцінка – все це виявлення любові, яка виходить далеко за межі просто романтичних стосунків. Однак коли ми не можемо знайти ту «єдину й неповторну» людину, якій можемо повністю довіряти, або коли нам здається, що любов залишає нас, ми помічаємо, як швидко любов змінюється ворожістю, обуренням й жалем, а іноді депресією. В такі моменти ми усвідомлюємо, що не знаємо любові. Якби знали, то прийняття, прощення і вдячність були б нашими супутниками в будь-яких стосунках.

Українському слову «закохатись» відповідає англійський вираз «fall in love», що буквально означає «впасти в любов». Чи дійсно це падіння? Коли ми в когось «закохуємося», то спостерігаємо: наша свідомість раптом звужується і ми не можемо думати більше ні про кого іншого, наче в розумі з`являється нав`язлива ідея. І все ж інтуїтивно ми відчуваємо, що любов - це не те почуття, яке виділяє тільки когось одного й виключає решту з нашого життя. Любов покликана з`єднувати й «включати». І люблячим ми називаємо саме того, хто вирізняється відкритістю й широтою душі, хто приймає всіх, у кого для кожного в душі є місце. Тому коли наш погляд, думки й час спрямовані тільки на когось одного, то можна порівняти це з падінням. Але «впасти в любов»? Навряд. Швидше «випасти з любові» - тобто зі стану всеохоплюючої безмежної любові до всіх й до всього та прихилитись до когось одного. Але де є прив`язаність, там неминучі розчарування…

Те, що ми прагнемо й шукаємо любові, говорить, мабуть, про те, що ми втратили найглибше розуміння любові. Бажати, намагатись, прагнути бути коханим – це означає забути, що любов неможливо придбати. Наскільки ж сильний соціальний міф, який говорить, що любов – це первинна потреба всіх людей. Ця ідея проникає глибоко в душу й викликає страждання, коли нам здається, що ця потреба залишається незадоволеною. Але свобода від всіх наших печалей та страждань прийде лиш тоді, коли ми усвідомимо істинну природу любові: любов – це не потреба, а дарування. Нам не треба одержувати її, нам треба її ДАРУВАТИ.

Від «бути» до «робити»

«Любов – це не потреба, а дарування. Нам не треба одержувати її, нам треба її ДАРУВАТИ». Про тих, хто усвідомив цю істину, написано багато. Пробудження починається, коли приходить розуміння: любов вже є, вона є тут і тепер, моя суть – це любов. З цього моменту що б не трапилось, все добре… все дійсно добре. Чому? Тому що всі проблеми світу, глобальні проблеми або наші особисті – вдома і на роботі – вже не сприймаються як проблеми, а тільки як ознаки тимчасової відсутності любові. Що таке стрес? Це відсутність любові в наших стосунках. Стрес виникає, коли ми забуваємо істину про любов. Мабуть, нам треба частіше ставити собі питання не про те, де, коли й від кого я одержу любов, а про те, де, коли і стосовно кого я можу бути втіленням любові?

І все ж тільки коли «бути» перетворюється в «робити», стан переходить в дію, вільну від бажання одержати щось навзамін, можна повністю пізнати таку любов. Саме в такі моменти ми природно звільнюємося від «потреби» знайти і пізнати любов. В такі моменти нам не потрібно пояснювати сенс любові, давати їй визначення… Ми просто є любов`ю! Ви є любов!

Коли любов втрачена… тимчасово!

Коли ми описуємо свої стосунки з якоюсь «близькою душею», ми можемо помилково думати, що тільки з цією людиною ми можемо відчувати все багатство і глибину почуттів. Можуть бути й інші люди, з якими я можу почувати себе так само. Вони і є. Адже до тих пір, поки ми не втратили відчуття внутрішньої свободи, поки ми не втратили духовну свідомість, ми почували себе чудово і природно з усіма. В той момент як ми перестали усвідомлювати себе відкритою, безмежною, вільною, радісною енергією, ми стали думати про себе як про те забавне відображення, яке дивиться на нас з дзеркала і старіє з кожним днем. Переконання в тому, що ми і є це відображення, затьмарює нашу здатність бути постійно люблячими та вселяє в серця неспокій та страх. Уявлення про красу переходять з духовного рівня на фізичний. Замість краси духа ми починаємо культивувати красу форми. Але ніяка форма не може дорівнятись красою променистій душі.

В такі моменти любов втрачена, тому що ми втрачаємо самих себе. Тому починається наш великий пошук – пошук себе і пошук любові. Але дивимось ми не туди та шукаємо не там. І що знаходимо? Зростаючу залежність від уваги, схвалення та оцінки інших людей. Саме це ми помилково вважаємо любов`ю. Наш духовний сон в формі незнання самих себе, стає все більш глибоким і, перебуваючи в сні, ми все більше підтримуємо та посилюємо сучасний стан світу – стан без любові. А все може бути зовсім інакше!

Але в один чудовий доленосний день ми пробуджуємося та усвідомлюємо мудрість, яка говорить: досить шукати любов. Замість цього уявіть, яким було б життя, якби ви самі були втіленням любові. Дайте свободу своїй уяві, не стримуйте політ творчої думки. Можливо, ви помітите, як легко та природно можна втілити «уявне» на практиці. Ця природність доводить те, що це істинно. Бути люблячим – це наш природний стан, це наша природа. Коли ця істина відроджується, то ми звільняємось від всіх своїх прив`язаностей та залежностей. В той момент ви відчуваєте, що любов повернулась туди, звідки вона ніколи не зникала. Це не ваше фізичне серце, а серце вашої душі.

В той момент закінчується пошук "спорідненої душі". Тепер ви бачите, що всі довкола – це ваші "супутники душі". Не зовсім романтично... Але ви ж розумієте, що любов і роман – не одне й те ж…!

Питання: Що таке для Вас - справжня любов?
Роздуми: Чому в теперішньому світі ми так часто бачимо відсутність любові між людьми?
Завдання: На цьому тижні поговоріть щонайменше з трьома людьми на тему істинного значення любові.

(За матеріалам Майка Джорджа “Clear Thinking”)